Польське законодавство виділяє два види авторського права: майнове і немайнове. Кожен з них незалежний, автономний, має широке регулювання в законодавстві. Однак слід пам’ятати, що розмежування майнових і немайнових авторських прав часто має договірний характер, оскільки часто одне слугує захисту іншого.
Немайнове авторське право
Цей вид авторського права захищає відносини між автором і твором, а також постійно з ним пов’язаний. Особисте авторське право встановлюється на необмежений строк і не підлягає передачі. Будь-які спроби обмежити особисті права автора проти його волі або дії, спрямовані на позбавлення цих прав будуть недійсними. Метою особистого авторського права є захист неекономічних прав, пов’язаних із твором.
Згідно зі ст. 16 Закону про авторське право і суміжні права – якщо законом не передбачено інше, особисті немайнові авторські права захищають відносини автора з твором, що не обмежені в часі, від яких не можна відмовитися або продати, і, зокрема, право на:
- авторство твору;
підпис твору своїм ім’ям або псевдонімом, або зберегти анонімність; - цілісність змісту і форми твору, а також його добросовісне використання;
- прийняття рішення про першу публікацію твору;
контроль над способом використання твору; - Інші повноваження.
Слід зазначити, що автор твору має й інші права, пов’язані з твором, не передбачені законом. Перш за все, це:
- противодействие уничтожению произведения искусства (это относится, например, к картинам, которые являются оригинальными);
- доступ к работам, находящимся во владении покупателя (это касается и картин);
- возможность изъятия произведения автором.
Рекомендуємо також ознайомитись: Права на інтелектуальну власність при банкрутстві фірми в Польщі
Майнове авторське право
Майнове авторське право – це майнові права, сформовані за зразком прав власності. Лише творець або автор має виключне право використовувати та розпоряджатися твором. Будь-хто, хто бажає використовувати твір, має отримати згоду автора або його правонаступника. Більше того, згідно з цим видом авторського права уповноважена особа може від усіх вимагати дотримання і не порушення цього права.
Згідно зі ст. 17 Закону про авторське право і суміжні права – якщо інше не передбачено законом, автор має виключне право використовувати твір і розпоряджатися ним у всіх галузях використання, а також одержувати винагороду.
Але є й винятки з вищевказаного правила, наприклад, у деяких ситуаціях згода на використання або розпорядження роботою від правовласника не потрібна. Насамперед це стосується так званого добросовісного використання, згідно з яким без дозволу автора можна безоплатно використовувати вже розповсюджений твір в особистих цілях. Крім того, дозволено цитувати фрагменти творів або робіт. Згода на використання твору також не потрібна, якщо майнові права на твір минули (майнові авторські права встановлюються на обмежений строк). Однак щоразу слід згадувати ім’я та прізвище автора, джерело, крім того, дозволене використання жодним чином не повинно обмежувати інтереси автора.
Майнові авторські права, на відміну від особистих, можуть передаватися.
Стаття 41. пкт. 1. вищезазначеного закону, якщо законом не передбачено інше:
- майнові авторські права можуть бути передані іншим особам у спадщину або на підставі договору;
- набувач майнових авторських прав може передати їх іншим особам, якщо договором не передбачено інше.
Ця стаття передбачає собою виняток із загальнозастосовного правила, викладеного у ст. 57 § 1 Цивільного кодексу, згідно з яким неможливо виключити або обмежити право на передачу, зміну або скасування цього права, якщо відповідно до закону це право може бути передано. Отже, якщо в договорі між автором та особою, яка набула майнове авторське право, творець зазначить, що покупець не має права передавати свої права іншим особам, це положення не можна змінити і воно має силу.
Строк захисту майнових авторських прав
Майнові авторські права обмежені в часі. Зазначений строк не може бути подовжено або скорочено навіть за допомогою правових або адміністративних актів. Строк чинності майнових авторських прав обчислюється повними роками, що настають за роком, у якому було зазначено цей факт.
Термін дії авторських прав спливає через сімдесят років:
- після смерті автора, а в разі співавторства – від смерті співавтора, який пережив інших;
- щодо твору, автор якого невідомий, – тобто від дати публікації твору у відкритому доступі за згодою автора, якщо тільки псевдонім не залишає сумнівів щодо особи автора або якщо автор вказав свої дані;
- щодо твору, авторські права на який належать особі, яка не є автором, – від дати розповсюдження твору, а якщо твір не було розповсюджено – від установленої дати;
- щодо аудіовізуального твору – від дня смерті останньої померлої з таких осіб: головний режисер, автор сценарію, автор діалогів, композитор музики, написаної для аудіовізуального твору.
Поширення твору слід відрізняти від публікації, яка полягає у розмноженні копій для загального огляду твору з дозволу автора. Якщо твір розповсюджувався частинами, епізодами чи фрагментами, строк чинності рахується окремо для кожного з них.
Стаття написана на основі матеріалу порталу poradnikprzedsiebiorcy.pl